Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Суддя ВС Альберт Єзеров розповів про обмеження виборчих прав під час війни

27 вересня 2024, 14:51

Відновлення можливості проведення виборів на сьогодні є предметом обговорення на найвищому міжнародному рівні, однак беззаперечним залишається те, що вибори можливі лише після виведення окупаційних військ і забезпечення гарантій безпеки для цивільних осіб на всій території України. Тобто забезпечення безпеки є ключовою умовою, без якої жодні гарантії реалізації громадянами своїх виборчих прав не мають сенсу. Про це зазначив суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров під час круглого столу «Демократичні механізми гарантування конституційного ладу: виклики, зумовлені війною».

Питання щодо обмеження виборчих прав, проведення виборів під час війни не могло не стати предметом судового розгляду в демократичній державі. У цьому аспекті доповідач навів справу, яка стосувалася неможливості проведення виборів у прифронтовій території. Суддя зауважив, що це питання було предметом розгляду включно з Пленумом Верховного Суду стосовно вирішення питання про внесення відповідного конституційного подання до Конституційного Суду України.Так, постановою Шостого ААС від 11 травня 2021 року визнано протиправною та скасовано постанову ЦВК № 161. Суд дійшов висновку, що норма п. 7 ч. 1 ст. 205 Виборчого кодексу України, яка передбачає повноваження ЦВК приймати рішення про неможливість проведення виборів до органів місцевого самоврядування на окремих територіях, суперечить Конституції України як така, що обмежує конституційне право громадян вільно обирати й бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. З цього приводу суд апеляційної інстанції звернувся на підставі ч. 5 ст. 7 КАС України до Пленуму Верховного Суду стосовно вирішення питання про внесення відповідного конституційного подання до Конституційного Суду України. КАС ВС у грудні 2021 року скасував постанову Шостого ААС від 11 травня 2021 року та направив справу на новий розгляд до ОАС м. Києва.

Спікер розповів, що станом на дату прийняття судового рішення, у зв’язку зі збройною агресією рф, наслідком якої стала окупація частини території України, на цій території законодавством встановлено особливий правовий режим, який передбачає тимчасові обмеження щодо реалізації низки конституційних прав громадян, зокрема й виборчих прав. При цьому такі обмеження були встановлені, незважаючи на відсутність в Україні режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Альберт Єзеров зауважив, що, визначаючи обсяг виборчого права з урахуванням міжнародних принципів та стандартів, його реалізації, слід констатувати, що виборче право не є абсолютним і допускає певні обмеження. Важливо лише, щоб обмеження, вказані у ст. 25 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, не були необґрунтованими. На це у своїх рішеннях також звертає увагу ЄСПЛ, зокрема зазначаючи, що обмеження мають бути встановлені для досягнення легітимної мети та пропорційними цій меті. Такий підхід узгоджується і з загальними вимогами щодо виправданості втручання в права, що закріплені в статтях 8, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доповідач наголосив, що згаданий підхід сприйнято також Конституційним Судом України, який зазначив, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими. В разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети.

Окрім того, що вжиття будь-яких заходів, які є втручанням у реалізацію виборчого права, має ґрунтуватися на законі, воно має переслідувати правомірну (легітимну) мету. У зв’язку з цим важливо з’ясувати мету запровадження у ВК України норми п. 7 ч. 1 ст. 205, яка наділяє ЦВК відповідними повноваженням.

У цьому контексті, як наголосив спікер, будь-які права мають цінність для людини лише в разі, якщо їх здійснення є реальним і належним. Що стосується виборчих прав, то їх здійснення без дотримання передбачених законодавством принципів, а також міжнародних стандартів, зокрема без вільного волевиявлення, нівелює саму сутність таких прав.

У зв’язку з цим та з урахуванням змісту норми п. 7 ч. 1 ст. 205 ВК України можна дійти висновку, що передбачені нею повноваження ЦВК зумовлені наявністю обставин, що унеможливлюють проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування та реалізацію громадянами свого виборчого права в порядку та з дотриманням гарантій, встановлених ВК України. Такими обставинами, зокрема, може бути незадовільна безпекова ситуація на певній території.

Саме з огляду на існування таких обставин ЦВК прийняла постанову № 161, яка була предметом розгляду у справі, у якій Шостий ААС дійшов висновку про наявність ознак неконституційності п. 7 ч. 1 ст. 205 ВК України. При цьому важливо, що ЦВК не діяло свавільно і прийняттю зазначеної постанови передувало звернення до Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій – обласних військово-цивільних адміністрацій стосовно надання висновків щодо можливості організації підготовки й проведення місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей. У своїх висновках військово-цивільні адміністрації вказали на існування обставин, що унеможливлюють організацію підготовки і проведення відповідних виборів.

Таким чином, недопущення здійснення виборчого процесу в умовах, за яких неможливе безперешкодне та вільне волевиявлення громадян, є саме тією легітимною метою, яка й зумовлює існування у ВК України норми п. 7 ч. 1 ст. 205 та дає змогу стверджувати про правомірність передбаченого нею обмеження реалізації виборчого права. При цьому питання про обґрунтованість конкретного рішення ЦВК щодо неможливості проведення місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей жодним чином не може вказувати на неконституційність законодавчої норми, на підставі якої відповідне рішення було прийняте. Адже практика (спосіб) застосування тієї чи іншої норми не може слугувати обґрунтуванням її неконституційності.    

Суддя зазначив, що саме з таких міркувань постановою Пленуму Верховного Суду від 24 листопада 2023 року № 27 було відмовлено у внесенні відповідного конституційного подання.

Захід організовано Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого в рамках VIII Харківського міжнародного юридичного форуму.

Верховний Суд